На 40 гектарах підприємство вирощує французький сорт Фернор та каліфорнійський Чандлер, самостійно сушить, калібрує, очищує і фасує горіхи. Сьогодні тут працюють 11 людей, однак зі збільшенням урожайності кількість робочих місць планують розширювати.
Редакція медіа «Вперед» продовжує реалізовувати проєкт Work4Anyone та цього разу завітала до села Покровка, де не так давно розпочало свою діяльність підприємство з вирощування та переробки горіхів. Разом із його керівником Геннадієм Зеленим ми поговорили про те, як виникла ідея започаткувати цей бізнес, з якими викликами доводилося стикатися та чи є сьогодні потреба в нових працівниках. Тож запрошуємо ближче познайомитися з горіховою справою та дізнатися більше про можливості працевлаштування.
Справа, яка залишиться наступним поколінням
Ідея закласти горіховий сад виникла не випадково. За словами Геннадія Зеленого, горіх є особливою культурою, яка може рости далеко не в усіх регіонах світу. Український клімат водночас дає можливість успішно вирощувати волоський горіх.
Керівник підприємства згадує, що ще за радянських часів горіхові дерева масово висаджували вздовж полів і доріг. Чимало з них ростуть і плодоносять уже понад 60 років. Саме довговічність культури стала одним із головних аргументів на користь створення горіхового саду.
— Хотілося залишити після себе щось вагоме. Ми не вічні, а такий сад закладається приблизно на сто років. Людини вже може не бути, а дерева продовжуватимуть рости, давати врожай, створювати робочі місця і приносити користь, — пояснює Геннадій Зелений.
Першим серйозним поштовхом до реалізації задуму стало знайомство у 2015 році з французьким фахівцем із родини, яка займається вирощуванням горіхів понад 200 років. Саме французький досвід та перевірені технології стали основою майбутнього підприємства.
На місці старого радянського саду
Для реалізації проєкту шукали земельну ділянку площею щонайменше 50 гектарів. Зрештою вдалося знайти 40 гектарів землі, на якій раніше розташовувався старий радянський сад. Перед висаджуванням горіхів територію довелося повністю розчистити: викорчувати старі дерева, провести глибокий обробіток ґрунту та підготувати систему поливу.
Сад закладали у два етапи. У 2018 році засадили перші 20 гектарів, а у 2019-му — ще 20. Половину площі відвели під французький сорт Фернор, іншу половину — під американський сорт Чандлер, виведений у Каліфорнії.
Для місцевих умов це було певним експериментом. Ніхто не міг наперед гарантувати, що французькі та каліфорнійські сорти добре приживуться в кліматі Одеської області. Проте практика показала, що за умови дотримання технології обидва сорти успішно ростуть і плодоносять.
Без води горіхового саду не буде
Однією з головних вимог французьких партнерів була наявність стабільного джерела води.
— Нам відразу сказали: без води горіхового саду не буде. Саджанці можуть прижитися, але нормально розвиватися і плодоносити вони не зможуть, — розповідає керівник підприємства.
Полив здійснюють переважно вночі. У денну спеку значна частина води випаровується, тоді як уночі волога краще потрапляє безпосередньо до кореневої системи дерев.Окремі працівники відповідають за справність системи поливу та контролюють подачу води. У саду також постійно стежать за появою шкідників. Для цього встановлені спеціальні пастки. Якщо в них з’являється певна кількість комах, фахівці розуміють, що настав час проводити обробку дерев.
Перші чотири роки після висаджування всі молоді горіхи з дерев навмисно знімали. Це необхідна технологічна операція, яка дозволяє саджанцю спрямувати сили не на формування плодів, а на розвиток міцного стовбура та крони.Чим раніше з молодого дерева прибрати зав’язь, тим активніше розвиваються його гілки. Лише після завершення періоду формування крони саду дозволяють повноцінно плодоносити.
Від 4,7 до 65 тонн урожаю
Перший промисловий урожай на підприємстві зібрали у 2022 році. Тоді з 40 гектарів отримали лише 4 тонни 700 кілограмів горіхів.
У наступні роки врожайність почала стрімко зростати:
- у 2023 році — 23 тонни;
- у 2024 році — 45 тонн;
- у 2025 році — 65 тонн.
Потенційна врожайність саду становить приблизно п’ять тонн із гектара. Отже, в майбутньому підприємство розраховує отримувати до 200 тонн горіхів за сезон. Зі збільшенням обсягів урожаю зростатиме навантаження на виробничі потужності та потреба в працівниках.
Робітничий потенціал
Сьогодні на підприємстві офіційно працюють 11 людей. За кожним працівником закріплений певний напрям роботи. Основу команди становлять механізатори та трактористи. Коли сад уже сформований, більшість робіт виконується за допомогою техніки. Тракторами косять траву, обприскують дерева, доглядають міжряддя та виконують інші сезонні операції. Друга частина працівників відповідає за систему поливу. Окремі фахівці працюють на виробництві, де горіхи очищують, сушать, сортують, розколюють і фасують. Кількість роботи значно збільшується під час збору та переробки врожаю.
За словами Геннадія Зеленого, штат підприємства наразі укомплектований. Однак хороші й відповідальні працівники завжди потрібні.
— Щоб людина могла самостійно працювати, її спочатку потрібно навчити та провести стажування. Зараз штат повний, але якщо хтось зацікавиться роботою, його кандидатуру можна розглянути. Для хороших рук застосування завжди знайдеться, — зазначає керівник.
Повний цикл переробки
Підприємство не лише вирощує горіхи, а й здійснює майже повний цикл їхньої післязбиральної обробки.Це особливо важливо, адже щойно зібраний горіх має високу вологість. Залежно від погодних умов вона може становити від 27 до 32%. У такому стані продукт не можна довго зберігати: він може запліснявіти або зіпсуватися.Для безпечного промислового зберігання вологість необхідно знизити приблизно до 6-8%.
Для цього підприємство придбало спеціальне французьке обладнання. Весь зібраний горіх спочатку потрапляє до приймального бункера, а звідти транспортною стрічкою подається на очищення.На першому етапі спеціальне обладнання відділяє каміння, гілки та інші великі домішки. Потім горіх надходить до першого мийного бункера, де з нього знімають залишки зеленого оплодня та грубий бруд. У другому бункері горіх додатково миють і шліфують. Сміття та рослинні залишки автоматично відводяться окремим транспортером у причіп.Після миття горіх проходить через інспекційний стіл. Тут працівники вручну відбирають пошкоджені або неякісні плоди. До сушарки надходить лише придатний для подальшої переробки продукт.
До 21 тонни горіхів одночасно
Сушильний комплекс складається з трьох бункерів. Кожен із них може одночасно вмістити близько семи тонн горіхів. Загальна потужність обладнання становить приблизно 21 тонну за один цикл. Після завантаження вмикаються турбіни. Вони подають знизу вгору нагріте приблизно до 36 градусів повітря. Працівник постійно контролює процес і регулярно перевіряє рівень вологості.Коли показник досягає необхідних 6-8%, сушіння завершують.
Після цього горіх за допомогою транспортера надходить на калібрування. Обладнання розділяє його на сім категорій. відповідно до розміру. Калібрування необхідне не лише для продажу горіхів у шкаралупі. Від розміру залежить і налаштування обладнання для механічного розколювання. Для кожного калібру потрібно підібрати відповідний режим, щоб розколоти шкаралупу і водночас максимально зберегти ядро цілим.
Від цілого ядра до дрібної фракції
Після розколювання горіх надходить на інспекційний стіл. Працівники вручну відокремлюють шкаралупу, прибирають пошкоджені частини та сортують ядро. Продукцію розділяють на декілька фракцій: цілі половинки, які часто називають «метеликом», четвертинки та дрібніші частини.
Геннадій Зелений наголошує, що абсолютно однакового врожаю не буває. Навіть за правильного догляду частина горіхів відрізнятиметься за кольором, розміром або цілісністю ядра. Це не обов’язково означає, що продукт непридатний. Просто різні категорії мають різну вартість і використовуються для різних потреб.Наприклад, цілі світлі половинки мають найвищу товарну цінність. Дрібніші частини можуть використовуватися в кондитерському виробництві, кулінарії або для виготовлення горіхових сумішей.
Від місцевих магазинів до власної торгової марки
Перший урожай у 4,7 тонни був занадто малим для експорту. Вартість міжнародного перевезення вантажного автомобіля могла сягати близько п’яти тисяч євро, незалежно від того, перевозять чотири тонни продукції чи двадцять.Тому керівник підприємства вирішив почати з реалізації горіхів у торговельних мережах Одеської області.
Першу партію горіхів у шкаралупі запропонували одній із найбільших регіональних мереж. Після погодження документів усі чотири тонни продукції надійшли до магазинів і були реалізовані приблизно за чотири-п’ять місяців.
Після цього було прийнято рішення зареєструвати власну торгову марку — Green Fam.
Коли у 2023 році врожай зріс до 23 тонн, підприємство почало продавати не лише горіхи у шкаралупі, а й очищене ядро. Його фасують у прозорі банки, завдяки чому покупець може одразу оцінити якість продукту. Упаковка також має захисну пломбу та всю необхідну інформацію про продукцію.
Сьогодні горіхи Green Fam реалізуються у низці торговельних мереж і магазинів Одеської області, серед яких: «Таврія», «Таврія Плюс», «Копійка», «Точка», «Ідеал», «Два кроки» та інші торговельні заклади.
Чи потрібні підприємству нові працівники
Постійний штат підприємства наразі складається з 11 людей. Більшість працівників проживають у навколишніх селах — Кам’янці, Покровці та Антонівці. Підприємство розташоване приблизно за 12 кілометрів від центру Роздільної, тому тут також готові розглядати кандидатів із районного центру та інших сусідніх населених пунктів.
Зараз гострої потреби у великій кількості нових працівників немає. Водночас керівництво не відмовляється від знайомства з відповідальними людьми, які зацікавлені в роботі та готові навчатися. У майбутньому, коли врожайність саду наблизиться до потенційних 200 тонн, підприємству знадобиться більше фахівців для роботи в саду, обслуговування техніки, контролю поливу, сортування, переробки та фасування продукції.
— У міру збільшення врожаю ми будемо розширюватися і залучати додаткових працівників. Головне, щоб людина хотіла працювати, навчатися і відповідально ставилася до своєї справи, — говорить Геннадій Зелений.
Горіхова справа як стимул для розвитку громади
Історія Green Fam показує, що навіть складний і довготривалий аграрний проєкт може стати успішним, якщо дотримуватися технологій, інвестувати в сучасне обладнання та поступово розвивати власний ринок збуту. Горіховий сад уже дає не лише врожай, а й робочі місця для жителів навколишніх сіл. З кожним роком обсяги виробництва зростають, підприємство розширює асортимент і готується до подальшого розвитку.
Геннадій Зелений бажає людям не боятися створювати щось нове, адже саме праця та розвиток власної справи дають громадам перспективу.
— Коли людина щось створює — це завжди добре. З’являються робочі місця, заробітна плата і стимул жити та рухатися далі. Бажаю всім миру, добра і добробуту. А тих, хто хоче працювати, запрошуємо звертатися, — підсумував керівник підприємства.
Наталя БУКОВСЬКА
Рубрика наповнюється в рамках проєкту «Підсилення місцевих ЗМІ в Україні», який виконується за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу та NIRAS Sweden AB, та завдяки фінансуванню від Шведського інституту
#Work4Anyone #Work4Veterans
